Підземний “Польський ринок”: від трипільської культури до князів Коріатовичів

Чергова історична знахідка кам’янецьких археологів: в південно-західній частині площі Польський Ринок були знайдені речі та залишки споруд русько-литовської доби, що відносяться до старожитностей трипільської культури та Кам’янця  у XIV-XVII ст.

Під час відкриття фундаментів історичної забудови, втраченої за часів Другої світової війни, співробітники Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції (ДП «НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ) відкрили ряд непересічних об’єктів. Це фрагменти житлових та господарських споруд, ремісничих майстерень, підземель, мощень, культурних шарів, артефактів, що відносяться до старожитностей трипільської культури, та Кам’янця  XIV-XVII ст.

В результаті роботи експедиції, що ведеться на замовлення департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста, було розчищено фундаменти двох кам’яниць, об’єднаних внутрішнім двором. Виявлено кам’яні підвальні приміщення, фрагменти білокам’яних порталів, цегли, мощення двору. Дерев’яні та глинобитні споруди, залишки печей, землянки, ями різного часу та призначення.

“Особливо інтригуючим було виявлення частини споруди, заглибленої в трипільський культурний шар та материковий суглинок. Вона була заповнена кістками тварин, глиняною обмазкою, вугіллям та фрагментами кераміки, що нагадувала давньоруську. Консультації з провідними спеціалістами з середньовічної кераміки (Гупало В.Д. (Львів), Виногродська Л.І., Чміль Л.В., Пивоваров С.В., Оногда О.В., Капустін К.М. (Київ)) дозволили з’ясувати, що частина фрагментів має ознаки характерні для кераміки другої половини ХІІІ ст. Також були визначені фрагменти посуду, притаманні для XIV- І половини XV ст.

Знахідка слідів забудови цього часу в центрі Кам’янця-Подільського, перша літописна згадка про який датується 1374 роком – неймовірна удача! Втім, кам’янецькі археологи не поспішали роздувати сенсацію і чекали надійних підтверджень”, – відзначають археологи.

Впевненості у датуванні фрагменту підземної споруди та кераміки русько-литовським часом додали результати стратиграфічних спостережень та нумізматика.

У культурному шарі, пов’язаному з підземною спорудою, була знайдена срібна монета – київське наслідування дангу Джанібек-хана, золотоординського монетного двору Гюлістан-сарай 1350-ті років.

Горизонт перекривали залишки печі. В конструкції печі була знайдена монета 1430-их років та характерна для цього часу кераміка.

Сукупність цих фактів свідчить – археологи відкрили фрагмент споруди, що належала до часу існування історичного Кам’янця-Подільського. Посуд та речі, якими послуговувались люди, що вже величали себе кам’янчанами.

Крім об’єкту другої половини ХІІІ- XIV ст., між мурами кам’яниць на розі Польського ринку та вулиці П’ятницької відкрито дерев’яні будівлі 2 половини XVI ст. та об’єкти XVII ст. Інтригуючим має бути дослідження споруди, звідки походять речі часів турецької присутності (1672-1699).

При поверхневій зачистці цього об’єкту було знайдено кілька десятків люльок та фрагменти кавових чашок. Такі знахідки можуть вказувати на існування в цьому місці турецької кав’ярні. Першу турецьку пам’ятку, до складу якої входила кав’ярня було досліджено кам’янецькими археологами в 2016 році. Тоді було знайдено більше 600 люльок для паління тютюну та понад 60 турецьких та китайських кавових чашок.

З 8 по 15 липня Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція проводить «Тиждень відкритого розкопу на П’ятницькій». Жителі та гості міста зможуть побачити сліди освоєння міського простору, фрагменти будівель, речі кам’янчан XIV- ХІХ cт.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>