Чи зрушиться, нарешті, віз?..

By | 9 Лютий 2017

Уже довгий час триває судова тяганина навколо того, чи не перевершила свої повноваження влада, надаючи приміщення в будинку виконкому міській організації ветеранів, яку очолює Леонтій Рогаль. Позивачем у цій справі є недавній голова альтернативної організації Леонід Гусляков, якого така ситуація до болю зачепила. Роками він керував цією організацією, не маючи ані приміщення, ані державної підтримки, яку влада згідно чинного законодавства організаціям надає, в тому числі і згаданій на початку статті. Мало того одержані гроші, на його думку, витрачені не за призначенням. 16650491_1334657669924479_56241163_n

Як би там не було, в кінцевому рахунку справу вирішить суд. Але я як свідок на цих судових засіданнях не можу не зробити стосовно цього своїх зауважень. Певний час тому я особисто брав інтерв’ю у пана Рогаля. Мене зацікавила неймовірно велика кількість членів організації, чим вони дуже пишаються. Я попрохав показати мені списки. На мій великий подив у списках я знайшов себе, свою дружину та ще кілька осіб, які ніколи не могли б подати панові Рогалю ні усних, ні письмових заяв, знаючи, що організація стоїть на прокомуністичних позиціях. Хоча в суді її представник і заступник пана Рогаля пан Микола Ящук запевняв, що їхнє товариство не займається і ніколи не займалося політичною діяльністю. Відбуваються дивні метеморфози. Я пригадую, як саме оці особи, яких я сьогодні зустрів на судових засіданнях, чотири роки тому з російськими гвардійськими стрічками і червоними прапорами відзначали день перемоги над, як вони висловлюються, фашизмом. А в березні минулого року чи не теж саме творилося при відкритті меморіальної дошки на стіні корпусу Подільського аграрного університету.

16707068_1334657686591144_1782551771_n

Уже не один десяток років історики, які шанують себе, свою гідність і правду довели, що війну готував саме Радянський Союз. Партійні документи того часу про це свідчать, далеко за ними ходити не треба. Саме завдячуючи керівникам радянської імперії, жертвами непомірних апетитів імперських керівників стали мільйони невинних людей, як військових так і мирних громадян. І цією так званою перемогою продовжують і досі пишатися, вживаючи не цілком правильну термінологію, бо на той час в Німеччині правлячою партією була не фашистська, а націонал-соціалістична робітнича,  і колір їхнього прапора теж був червоний. Роззуйте очі панове ветерани, подивіться тверезими очима на історію та історичний процес.

16650173_1334657683257811_887130212_n

Серед ветеранів, про яких йдеться, можна побачити і колишнього працівника КДБ Івана Кошелєва, який немало сил приклав колись в боротьбі проти українських націоналістів, про яких дана організація говорити не хоче, а саме вони віддавали свої життя за незалежну Україну. А сьогодні він як волонтер отримує в Хмельницькому премію за великі заслуги, про що повідомляє міська газета «Проскурів». Що ж заради майбутнього можна минулу війну й не називати великою вітчизняною, а називати Другою світовою, можна й вишиванку надягнути, можна при нагоді й українською не такою вже звичною мовою щось сказати. Так можна перефарбуватися, та разом з тим публічно висловлювати любов до України з прихованим підтекстом.


 

Едуард Крилов, журналіст, Голова Хмельницької обласної ОУН

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *